Проведено цілісне філософсько-релігієзнавче дослідження, в якому грунтовно проаналізовано зміст діяльності православних монастирів і соборів у сфері становлення та розвитку християнської писемної культури. На підставі аналізу джерельного аналізу виділено історичні етапи становлення православних монастирів. Проведено цілісний і системний аналіз ролі монастирів і соборів у створенні рукописної церковнослов'янської книги. Розкрито суть, основні тенденції становлення та розвитку книгодрукування на теренах монастирів і соборів і встановлено його значення для подальшого розвитку християнської писемної культури. За результатами дослідження архівних джерел Центрального державного історичного архіву України у Києві висвітлено певні аспекти книгодрукування в київських монастирях, зокрема, у Києво-Печерській лаврі. Досліджено історію виникнення та становлення бібліотек монастирів і соборів, визначено їх роль у збереженні та передачі майбутнім поколінням пам'яток християнської культури.

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

Наведено результати досліджень щодо класифікації показників екологічної безпеки зернової та зернобобової продукції в Україні та світі. Розгляуто джерела забруднення зернової та зернобобової продукції токсикантами. Розкрито питання розвитку зернового господарства України. Охарактеризовано сучасний агроекологічний стан ґрунтів і його вплив на стан зернової та зернобобової продукції. Проведено експериментальне дослідження впливу інтенсивності хімізації зернового господарства на накопичення продукцією токсичних речовин. Проаналізовано екологічний стан зернової та зернобобової продукції за показниками вмісту важких металів, нітратів, пестицидів і радіонуклідів. Наведено еколого-економічну та біоенергетичну оцінку технологій вирощування зернових і зернобобових культур за інтенсивними та ресурсоощадними принципами з урахуванням екологічної якості та безпечності продукції та різної ціни на неї.

Досліджено взаємозалежність між токсико-екологічною характеристикою основної продукції агроценозів, різними рівнями хімізації землеробства і станом окремих агроекосистем Лісостепу правобережного. Проведено екологічну оцінку і обґрунтовано принципи регулювання токсико-екологічної безпеки основної продукції агроценозів за різних рівнів хімізації землеробства в умовах Лісостепу правобережного. Методи дослідження – загальнонаукові (аналізу, експерименту, спостереження, гіпотези, індукції, дедукції) – для вибору напрямів досліджень й опрацювання фактичного матеріалу; спеціальні – польовий (вивчення взаємодії об’єкта з антропічними чинниками; облік продуктивності агроценозів); хімічний – визначення агрохімічних властивостей і вмісту елементів у ґрунті, основної продукції агроценозів; статистичний – встановлення на основі кореляційно-регресійного аналізу достовірності отриманих результатів і зв’язків між різними чинниками та наслідками. Теоретичні і практичні результати – для агроекосистем Лісостепу правобережного рекомендовані ресурсоощадні елементи технології вирощування сільськогосподарських культур і способи унормування вмісту полютантів у насінні агроценозів при зберіганні та переробці за токсико-екологічними критеріями. Новизна – вперше на прикладі агроекосистем Лісостепу правобережного проведено оцінку якості основної продукції агроценозів за токсико-екологічними показниками залежно від абіотичних і антропічних чинників, у т.ч. рівнів інтенсивності хімізації землеробства; доведено можливість унормування вмісту полютантів у насінні культур агроценозів до меж ГДК за ресурсоощадної хімізації землеробства. Ступінь упровадження – результати дослідження впроваджені у ПП «ЗЕТО», с. Мурафа при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 150 т, зерна ячменю ярого – 110 т, насіння ріпаку озимого – 130 т; ПП «Стрілець», с. Стрільники при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 140 т, зерна ячменю ярого – 108 т, насіння ріпаку озимого – 125 т, ПП «Колос-Лан», с. Болган при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 110 т, зерна ячменю ярого – 125 т, насіння ріпаку озимого – 100 т та Уладово-Люлинецьку дослідно-селекційну станцію Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, с. Уладівське при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 120 т, зерна ячменю ярого – 100 т, насіння ріпаку озимого – 120 т. Сфера (галузь) використання – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.